“Три законопроекти про вищу освіту: що далі?”

18 січня відбулося експертне обговорення трьох законопроектів «Про вищу освіту», зареєстрованих у Верховній раді. Провідні студентські організації не задоволені жодним із трьох проектів закону. Прийняття урядового законопроекту «Про вищу освіту» сьогодні вже, ймовірно, гальмується самою владою.

Міністерський законопроект намагається лікувати» вищу освіту централізацією. Проект закону від партії «Фронт змін» найбільш ринковий і як опозиційний сьогодні має найменше шансів на прийняття. 

Круглий стіл відбувся в агентстві «Укрінформ» за участю експертів, авторів законопроектів, керівників вишів, громадських активістів, студентів. Організатор заходу – Міжнародний фонд «Відродження». 

Леся Оробець розповіла, що відбувалося із законопроектами у стінах парламенту. «Ще минулого тижня перед погоджувальною радою всі експерти були впевнені, що законопроект Табачника буде проголосований стрімко. І такий собі «бліцкриг» завершиться першим читанням ще на тому тижні, так званому, святковому. Насправді уже на погоджувальній раді стало зрозуміло, що студентство стало тим фактором, якого не врахувало у своєму розрахунку міністерство. І після активних протестів твердість уряду та адміністрації президента у бажанні прийняти закон і підписати його було порушено». 

Далі нардеп розповідає, що влада, ймовірно, вирішила пригальмувати законопроект МОНМС про вищу освіту. Це було видно на засіданні комітету ВР з науки і освіти, коли за наявності пан Луцький не скористався кворумом, щоб проголосувати за підтримку цього проекту закону. «І в мене складається враження, що цей законопроект та ініціатива з реформування вищої освіти зараз відкладаються у довгий ящик. Порахувавши електоральну безперспективність даного законопроекту… Азаров і представники адміністрації президента почали робити перешкоди діям Табачника». 

Яросалав Болюбаш нагадав, що в лютому виповниться чотири роки з часу розроблення урядового законопроекту і спершу планувалися зміни до закону, а не новий закон. Також пан Болюбаш закликав зануритися в обговорення змісту освіти і його відповідність європейським тенденціям. 

Володимир Бугров, проректор КНУТШ, говорив про академічну автономію і труднощі дотримання державного стандарту. «Я думаю нам потрібно прийти до суспільної злагодженості щодо того, хто є освіченою людиною і як досягати цієї освіченості. Будучи викладачем філософії, я думаю, що це людина, яка може самостійно приймати рішення і робити вибір», – сказав пан Бугров. 

«Я би запропонував таку коротку формулу змісту реформ у вищій освіті. Реформи у вищій освіті зводяться до реформи самого університету. Якщо ми не змінимо університети, ми не змінимо нічого! Тут я з позитивної точки зору хотів би відзначити законопроект Юрія Мірошниченка», – сказав Сергій Квіт, президент НаУКМА. Далі пан Квіт говорить про необхідність міждисциплінарного змісту освіти і формування його самим студентом. Також він критикує формальне перейменування в урядовому законопроекті кандидата наук на ступінь PhD і «реформування» нашої неефективної аспірантури збільшенням навчання на один рік. 

«Немає можливості витрачати кошти так, як університет вважає за необхідне. Тобто можна відкрити депозитний рахунок в банку, але перекинути кошти з однієї статті витрат на іншу абсолютно неможливо», – зазначив Сергій Квіт з приводу фінансової автономії ВНЗ в урядовому проекті закону. 

«Насправді немає багато шляхів реформування вищої освіти. Насправді є певний алгоритим, яким повинна пройти кожна держава і кожен університет в цій державі. Університетська автономія – це питання номер один… Ми повинні включити ринкові важелі», – сказав президент НаУКМА. 

Далі слово взяла Єлизавета Щепетильникова, Українська Асоціація Студентського Самоврядування. 

«Сьогодні, на жаль, ми єдині, хто може представити позицію молодіжної кампанії «Проти деградації освіти!», яка є організатором того протестного руху, який виходить сьогодні на вулиці, під комітети Верховної ради і вимагає відкликання законопроекту уряду. Якщо говорити про нашу коаліцію, то ми всередині маємо чітку позицію, що всі законопроекти потребують доопрацювання… Для студентів є принципові моменти, які ми завжди озвучуємо. Це питання вступу. Ми як виступали, так і будемо виступати проти балу навчального закладу. Ми бачимо це як корупцію. Другий момент, який є проблеминим у законопроекті уряду, – це плата за контракт. Цей законопроект дозволяє збільшувати її нерегульовано. Відповідно до формулювання, плата залишається незмінною протягом дії договору, але вже сьогодні ми маємо в Україні університети, які підписують зі студентами договори кожного року. Ну і, звичайно, питання степендіальної реформи. Підвищення стипендії до прожиткового мінімуму насправді було пропозицією саме коаліції «Проти деградації освіти». І це була майже єдина пропозиція прийнята урядом з боку студентів. Але у фінансово-економічному обгрунтуванні законопроекту вказано, що законопроект не потребує додаткових витрат на його впровадження. Тому ми чітко розуміємо, що стипендію отримуватимуть далеко не всі ті, хто її отримує зараз. Принципове і питання держзамовлення», - зазначила Єлизавета Щепетильникова. Також вона наголосила на звуженні прав студентського саморвядування в урядовому законопроекті і збільшенні можливостей маніпуляції ним. 

Ірина Бекешкіна, експерт Центру «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, запропонувала ширше розповсюдити ЗНО на випускників вишів: «Тоді багато ВНЗ втратять своїх студентів, туди не будуть вступати. Якщо на виході не дають диплом або дають із дуже низьким балом, то нащо це треба? Це нікому не треба… Це означає, що платитимуть кращим викладачам, які краще готують студентів». 

Обговорення варто продовжувати. І навряд чи реформа буде реформою без активної участі всіх зацікавлених сторін, передусім самих студентів. 

Ірина Салій, Громадський простір